Вода з мийки почала йти повільніше, а потім взагалі стала застоюватись — знайомо? У 9 випадках з 10 винен сифон. Це та вигнута труба під раковиною, яка збирає весь жир, залишки їжі, пісок від немитих овочів і волосся (так-так, воно теж туди потрапляє). Хорошу новину: прочистити його самостійно можна за 15-20 хвилин, без викликів сантехніка і зайвих витрат.
Як зрозуміти, що проблема саме в сифоні
Вода йде повільно, з’являється булькання в трубі, з мийки тягне неприємним запахом — це класичні ознаки забитого сифону. Іноді запах з’являється навіть коли все зливається нормально: це означає, що в гідрозатворі закінчилась вода або накопичився налет, який починає підгнивати.
Якщо ж вода не йде взагалі ні з мийки, ні з унітазу в тій же квартирі — тут вже справа не в сифоні, а глибше в каналізації, і без спеціального обладнання не обійтись.
Що знадобиться для роботи
Перед тим як лізти під мийку, варто підготувати:
- гумові рукавички (жир і бруд там завжди неприємний);
- відро або таз — під сифон обов’язково потрапить трохи брудної води;
- стару ганчірку або кілька шарів газети на підлогу;
- розвідний ключ або просто руки, якщо гайки пластикові;
- щітку-йоржик або трос для прочистки (можна замінити гнучким дротом);
- ліхтарик, якщо під мийкою темно — а там майже завжди темно.
Додатково не завадить мати під рукою стару зубну щітку для очищення дрібних деталей і засіб для миття посуду — жир інакше не відходить.
Типи сифонів: чим відрізняється розбирання
У кухні найчастіше зустрічаються два варіанти конструкції.
Пляшковий сифон — найпопулярніший у квартирах. Виглядає як пляшка з відкручуваним дном. Розбирається найпростіше: достатньо викрутити нижню чашу вручну.
Трубний (гофрований або жорсткий) сифон — форма латинської S або U. Тут доведеться відкручувати з’єднання з обох боків, іноді знімати цілу секцію труби.
Якщо мийка стоїть уже давно і ви навіть не знаєте, який там сифон — просто зазирніть під неї з ліхтариком, і все стане зрозуміло за секунду.
Прочищення без розбирання: спробуйте спочатку це
Не завжди потрібно одразу лізти з ключами. Іноді забивання неглибоке, і його можна прогнати простими методами.
Гаряча вода — банально, але часто працює. Закип’ятіть чайник, дайте воді трохи охолонути (щоб не пошкодити пластикові труби кипятком), і влийте тонким струменем прямо в злив. Жирові відкладення розм’якнуть і піде легше.
Сода з оцтом — старий трюк, який дійсно має хімічну основу. Засипте у злив приблизно півсклянки харчової соди, зверху влийте склянку столового оцту. Почнеться реакція з піною — це нормально, накрийте зверху ганчіркою на 15-20 хвилин, потім промийте гарячою водою. Метод добре знімає жирові плівки, хоч і не витягне волосся чи великий сторонній предмет.
Вантуз — якщо є під рукою, спробуйте кілька різких качань, закривши перед цим перелив (та дірку у верхній частині мийки, якщо вона є) вологою тканиною.
Якщо жоден із цих способів не допоміг — час розбирати сифон руками.
Покрокове розбирання і чищення пляшкового сифону
Спочатку підставте відро прямо під сифон — там завжди залишається вода, і краще одразу підготуватись, ніж потім розводити мокре прибирання на всю кухню.
Далі відкручуйте нижню чашу — зазвичай вона йде проти годинникової стрілки і не потребує ключа, гайка пластикова і крутиться руками. Якщо затягнута туго, можна обгорнути гумовою рукавичкою для кращого захвату.
Коли чаша відкрутилась, вилите вміст у відро. Там, скоріш за все, буде досить неприємне видовище — залишки жиру, харчові частинки, іноді навіть кістки від риби чи шматочки овочевої шкірки.
Промийте саму чашу під краном, використовуючи щітку і трохи мийного засобу для посуду. Особливу увагу зверніть на різьбу — там часто накопичується налет.
Візьміть трос або гнучкий дріт і прочистіть верхню частину сифону, куди веде труба від мийки. Рухайте туди-сюди, щоб зачепити і витягнути все, що застрягло глибше.
Прокрутіть чистою водою всю систему перед тим як закручувати назад — переконайтесь, що нічого не залишилось всередині.
Закрутіть чашу назад, не перетягуючи занадто сильно (пластик легко лопається), і відкрийте воду на пробу.
Якщо сифон трубний, а не пляшковий
Тут доведеться трохи повозитись з ключем. Спочатку відкрутіть з’єднання біля мийки, потім те, що йде до каналізаційної труби. Секцію можна повністю знімати і промивати під краном або навіть у ванні, якщо забивання серйозне.
Гумові прокладки на з’єднаннях варто перевірити — якщо вони затверділи чи потріскались, краще одразу замінити, інакше після збирання з’явиться підтікання, і доведеться розбирати все знову.
Коли причина не в сифоні, а глибше
Буває так, що прочистили сифон, зібрали назад, а вода все одно йде погано. Це означає, що забивання є далі по трубі — у самому стояку чи в підключенні до загальної каналізації.
У такому випадку допоможе сантехнічний трос більшої довжини (до 3-5 метрів), який проштовхується вже безпосередньо в каналізаційний вихід. Або хімічні засоби для прочистки труб типу “Крот” — але з ними варто бути акуратним, особливо якщо труби старі металеві, бо агресивна хімія може прискорити корозію.
Якщо і трос не допомагає — тут вже точно варто дзвонити сантехніку, бо проблема може бути в загальному стояку будинку, і своїми силами це не вирішити.
Кілька практичних нюансів з досвіду
Жирові забивання найчастіше трапляються там, де в мийку зливають воду після миття жирного посуду — сковорідок, каструль з-під м’яса. Тут не допоможе жодна хімія назавжди, тільки регулярна профілактика.
Якщо у вас стоїть подрібнювач харчових відходів (диспоузер), сифон забивається інакше — там частіше застрягають волокнисті продукти типу селери чи капустяного листя, які намотуються на леза і потім забивають вихід.
Гофрований сифон служить менше, ніж пластиковий чи металевий жорсткий — гофра має властивість провисати з часом, і в цих провисаннях накопичується бруд навіть частіше, ніж у звичайній чаші.
Профілактика, щоб не повторювати процедуру щомісяця
Раз на два-три тижні варто просто пролити сифон гарячою водою — це займає хвилину, а користі більше, ніж від будь-якої хімії постфактум. Не зливайте в мийку кавову гущу, залишки макаронних виробів, крупу — вони розбухають у воді і склеюються з жиром, утворюючи справжню пробку.
Сітчастий фільтр на злив мийки — недорога штука, яка коштує кілька десятків гривень, але економить купу нервів і часу на майбутнє прочищення.
—
Прочистити сифон самостійно — це не та задача, де потрібні спеціальні навички чи дорогий інструмент. Головне — не лінуватись розібрати конструкцію повністю, а не просто залити хімію і сподіватись на краще. Займе це максимум півгодини, а результат буде помітний одразу — вода піде так, як мала б йти з самого початку.