Полотенцесушитель електричний чи водяний: що обрати

Питання не таке просте, як здається на перший погляд. Здається — ну яка різниця, аби рушники сохли і в ванній було тепліше. Але коли доходить до вибору конкретної моделі, люди зазвичай впадають у ступор: одні хвалять водяні за економічність, інші кричать, що електричні рятують життя, коли центральне опалення вимкнули в квітні, а на вулиці ще холодно.

Спробуємо розібратися без зайвої води (пробачте за каламбур).

Принцип роботи — в чому різниця

Водяний рушникосушник підключається до системи опалення або гарячого водопостачання будинку. Гаряча вода циркулює по трубках змійовидної форми, і тепло від неї нагріває метал — власне, той самий “рушникосушник”, який ми бачимо в ванній.

Електричний працює зовсім інакше. Всередині нього — тен, як у звичайному водонагрівачі чи чайнику. Прилад просто підключається до розетки, і немає жодної залежності від центральних мереж. Хочеш — увімкнув, хочеш — вимкнув, і байдуже, чи є в будинку опалення чи гаряча вода взагалі.

Тепер, розуміючи основу, можна переходити до конкретики.

Водяний рушникосушник: плюси і мінуси

Головна перевага — це, звісно, ціна експлуатації. Якщо у вашому будинку централізоване опалення і гаряче водопостачання працює нормально, то водяний варіант практично безкоштовний. Ви й так платите за опалення чи гарячу воду, а тут просто “докручуєте” ще один прилад до існуючої системи.

Але є нюанси, і їх чимало:

залежність від опалювального сезону — літом, коли центральне опалення вимкнене, рушникосушник холодний, якщо він не підключений до ГВП;
тиск і якість води в системі можуть бути далекими від ідеальних, особливо у старих будинках, де труби вже не одне десятиліття не бачили ремонту;
ризик протікань — з’єднання, крани, самі труби з часом можуть давати течі, і це вже не просто “не працює”, а справжня проблема з заливанням підлоги;
монтаж складніший і дорожчий, часто потребує втручання в загальну систему опалення будинку, а це вже узгодження з керуючою компанією, якщо йдеться про багатоквартирний дім.

До речі, в приватному будинку з автономним опаленням водяний рушникосушник — це, мабуть, найлогічніший варіант. Котел і так працює, гаряча вода є завжди, коли потрібно, тож витрати мінімальні, а комфорт максимальний.

Електричний варіант: коли рятує ситуацію

Електричний рушникосушник — це прилад для тих, хто хоче незалежності. Не важливо, літо чи зима, є опалення чи його вимкнули на профілактику — прилад буде працювати, доки є світло в розетці.

Ось де він справді незамінний:

у квартирах з централізованим опаленням, яке вимикають з травня по вересень (а це майже вся Україна);
у ванних кімнатах, де просто немає технічної можливості підключитися до системи опалення — буває таке в старих будинках з нестандартним плануванням;
коли потрібна точна регуляція температури — сучасні моделі з електронним термостатом дозволяють виставити конкретний градус і тримати його стабільно, чого водяна система в принципі не вміє;
як додатковий, а не основний прилад — навіть маючи водяний рушникосушник, багато хто ставить ще й невеликий електричний, щоб не залежати від сезону опалення.

Мінус тут очевидний — це витрати на електроенергію. Середній рушникосушник споживає від 60 до 150 Вт постійно, а якщо він працює цілодобово (а багато хто саме так і робить, бо забуває вимикати), то за місяць набігає відчутна сума в платіжці. З іншого боку, є моделі з таймером і термостатом — вони самі відключаються, коли температура досягнута, і споживання зменшується в рази.

Ще один момент — монтаж електричного варіанту значно простіший. Немає потреби різати трубопровід, узгоджувати щось з ЖЕКом чи керуючою компанією. Купив, повісив на стіну, підключив до розетки (бажано з захистом від вологи і заземленням, це ванна кімната все ж таки) — і все, працює.

Скільки це коштує насправді

Тут варто порівняти не тільки початкову вартість приладу, а й довгострокові витрати.

Водяний рушникосушник у середньому коштує від 1500 до 5000 грн залежно від матеріалу (нержавіюча сталь, чорна сталь, латунь) і дизайну. Плюс монтаж — якщо це багатоквартирний будинок і потрібне втручання в систему опалення, робота майстра може вилитися ще в 1000-2000 грн, а іноді й більше, залежно від складності.

Електричний варіант часто дешевший на старті — прості моделі починаються від 1000 грн, хоча преміальні з дизайнерським виглядом і розумним керуванням можуть коштувати і 8000-10000 грн. Монтаж простіший і дешевший, бо це фактично просто підвіска на стіну і підключення до розетки.

А от щомісячні витрати — тут вже електрика “з’їдає” гроші постійно, особливо якщо прилад працює без перерви. За приблизними підрахунками, рушникосушник потужністю 100 Вт, що працює цілодобово місяць, додасть до рахунку за електрику приблизно 50-70 грн (залежно від тарифу). Не критично, але й не нуль.

А може, комбінований варіант?

Є ще один тип — комбінований рушникосушник. Він підключається одночасно і до системи опалення, і має вбудований електричний тен. Ідея проста: коли є централізоване тепло — прилад працює від нього, а коли опалення вимкнули — переходить на електрику.

Це, мабуть, найзручніший варіант для квартир з централізованою системою. Але і найдорожчий — і сам прилад, і монтаж коштують більше, бо конструкція складніша, а трубна арматура і електрична частина повинні бути якісно розділені й ізольовані одна від одної з міркувань безпеки.

Якщо бюджет дозволяє — це варіант “і рибку зʼїсти, і на пенсію не остатись без рушника взимку”. Але для когось це просто зайва переплата за функціонал, який використовується лише кілька місяців на рік.

На що ще звернути увагу при виборі

Матеріал приладу впливає не тільки на ціну, а й на довговічність. Нержавіюча сталь — найпоширеніший варіант, стійкий до корозії, більш-менш демократичний за ціною. Латунь тримає тепло краще, але і коштує суттєво дорожче. Чорна сталь — найдешевший варіант, але схильна до корозії, якщо якість покриття не на висоті.

Форма і розмір — тут вже суто про естетику і практичність. У маленьку ванну кімнату не варто ставити громіздку конструкцію, навіть якщо вона дуже подобається на фото в інтернет-магазині. Краще виміряти простір заздалегідь і підібрати модель, яка не заважатиме рухатись.

Потужність для електричних моделей — розраховується приблизно так: на 1 кв. м площі ванної кімнати потрібно близько 100 Вт потужності приладу. Тобто для стандартної ванної в 5-6 кв. м вистачить рушникосушника на 500-600 Вт.

***

Якщо підсумувати все сказане: у квартирі з централізованим опаленням, яке вимикають на літо, розумніше поставити електричний рушникосушник або комбінований варіант. У приватному будинку з власним котлом, де гаряча вода є завжди — водяний буде і дешевшим, і практичнішим рішенням. А якщо хочеться універсальності і готові трохи переплатити — комбінований варіант закриє всі сезони одразу, хоча і коштуватиме дорожче на старті. Головне — не женіться за найдешевшим варіантом без розрахунку потужності і матеріалу, бо потім доведеться або мерзнути з мокрим рушником, або платити за електрику більше, ніж планували.