Старий кран підтікає, ручка розхиталась, а сам змішувач вкрився вапняним нальотом так, що соромно перед гостями? Знайома ситуація. Купити новий змішувач — справа п’яти хвилин, а от встановити його самому — тут вже виникають питання. Насправді нічого складного немає, якщо розібратись у послідовності дій і не поспішати.
Викликати сантехніка коштує від 400 до 800 гривень залежно від міста, а сама робота займає максимум годину. Зробити це самостійно — це заощадити гроші й отримати задоволення від того, що впорався сам. Тим паче інструменти найпростіші, і жодних спеціальних навичок не потрібно.
Що знадобиться для роботи
Перед тим як лізти під мийку, варто зібрати все необхідне в одному місці. Немає нічого гіршого, ніж стояти напівзігнутим з розвідним ключем і бігти на балкон за пасатижами.
Знадобляться:
- розвідний ключ або набір гайкових ключів;
- пасатижі;
- викрутки — плоска і хрестова;
- сантехнічний герметик або фум-стрічка;
- ганчірка чи стара тканина (буде мокро, це факт);
- ліхтарик, якщо під мийкою темно;
- новий змішувач з усіма кріпленнями, які йдуть у комплекті.
Іноді в коробці зі змішувачем не вистачає прокладок чи гнучких шлангів — таке трапляється навіть у відомих виробників. Тому краще перевірити комплектацію одразу в магазині, поки є чек на руках.
Крок 1. Перекриваємо воду
Без цього кроку взагалі нічого не варто починати. Під мийкою зазвичай є два вентилі — окремо на холодну і на гарячу воду. Перекручуємо обидва до упору.
Якщо вентилів немає (буває в старих будинках), доведеться перекривати стояк на весь під’їзд чи квартиру — залежно від планування. Незручно, зате надійно. Після перекриття варто відкрити старий кран і злити залишки води з труб, щоб потім не заливати кухню.
Крок 2. Демонтуємо старий змішувач
Тепер найбридкіша частина — під мийкою завжди трохи вологи, іржі, а іноді й павутиння, якщо туди давно ніхто не заглядав.
Відкручуємо гнучкі шланги від старого змішувача — вони приєднані до вентилів знизу. Тут якраз знадобиться ганчірка, бо навіть після перекриття води в трубах залишається трохи рідини.
Далі знаходимо кріпильну гайку, яка тримає сам змішувач на мийці. Вона розташована знизу, під стільницею, і часто вкрита іржею чи вапняним нальотом настільки, що розвідний ключ просто ковзає. У такому випадку допомагає WD-40 — побризкати, почекати хвилин десять, спробувати ще раз.
Коли гайка піддалась, витягуємо старий змішувач зверху. Іноді доводиться трохи розхитати конструкцію — за роки експлуатації вона могла присохнути до отвору в мийці.
Крок 3. Готуємо посадочне місце
Після демонтажу на мийці зазвичай лишається бруд, іржаві плями, старий герметик. Все це треба прибрати, інакше новий змішувач буде стояти нерівно або підтікатиме через кілька місяців.
Протираємо отвір і зону навколо нього ганчіркою, при потребі використовуємо засіб для видалення накипу. Дехто радить обробити поверхню знежирювачем — це не зайве, особливо якщо планується садити змішувач на герметик.
Крок 4. Встановлюємо новий змішувач
Тут вже пряма робота з інструкцією, яка йде в комплекті — у різних виробників кріплення можуть відрізнятись. Але загальний принцип майже завжди однаковий.
Спочатку в основу змішувача вставляють гумову прокладку — вона йде в комплекті і потрібна для герметичності з’єднання. Без неї навіть найякісніший змішувач буде пропускати воду по стику з мийкою.
Знизу до змішувача вже мають бути під’єднані гнучкі шланги — на гарячу і холодну воду. Виробники зазвичай позначають їх кольором: червоний або з червоною смужкою — гаряча, синій — холодна. Плутати не варто, інакше потім дивуватиметесь, чому з крана з написом “гаряча” тече холодна вода.
Змішувач з прокладеними шлангами вставляється в отвір мийки зверху, а знизу накручується та сама кріпильна гайка, яку викручували раніше зі старого крана (або нова, якщо йде в комплекті). Затягувати краще руками, а фінальну фіксацію робити ключем — але без фанатизму, бо пластикові деталі можуть тріснути від надмірного зусилля.
Крок 5. Підключаємо гнучкі шланги до вентилів
Тепер шланги, які висять знизу, потрібно прикрутити до тих самих вентилів, звідки викручували старі. На різьбу вентиля намотуємо фум-стрічку — 5-7 обертів достатньо, не треба перестаратись.
Накручуємо гайку шланга на вентиль, притягуємо розвідним ключем. Тут головне не перетягнути — пластикова накидна гайка на шлангу може лопнути, якщо докласти зайвих зусиль. Достатньо, щоб з’єднання було щільним і без люфту.
Повторюємо те саме з другим шлангом. Перевіряємо, щоб гарячий шланг був підключений саме до вентиля гарячої води, а не навпаки — переплутати неважко, особливо якщо працюєш поспіхом.
Крок 6. Перевіряємо результат
Найважливіший етап, який часто ігнорують — а даремно.
Відкриваємо обидва вентилі, повільно, спостерігаючи за з’єднаннями. Якщо десь з’явилась крапля — не панікуємо, а перекриваємо воду знову і підтягуємо це з’єднання ще на чверть оберту. Буває, що фум-стрічка лягла нерівномірно або гайка не докручена до кінця.
Відкриваємо сам змішувач, пропускаємо воду хвилини дві-три на повному напорі — і холодну, і гарячу окремо, потім разом. Перевіряємо злив — чи не підтікає під мийкою в місці посадки змішувача. Якщо все сухо і кран працює плавно, без сторонніх звуків — робота завершена.
Типові помилки, яких варто уникати
Найчастіша проблема — це недотягнута гайка кріплення. Здається, що все тримається міцно, а через тиждень змішувач починає хитатись з боку в бік. Краще одразу перевірити рукою, чи є люфт, і за потреби підтягнути ще раз.
Друга біда — забутий герметик або фум-стрічка на різьбових з’єднаннях. Навіть якщо здається, що гайка сидить щільно і без прокладки, вологість з часом знайде щілину.
Ще один нюанс — не всі новачки звертають увагу на аератор (сіточку на носику змішувача). Іноді туди потрапляє бруд ще на етапі транспортування, і потік води виходить нерівним, з бризками в різні боки. Достатньо відкрутити аератор і промити під струменем — проблема зникає.
І останнє: якщо мийка з нержавіючої сталі досить тонка, іноді потрібна додаткова металева пластина під кріпильну гайку — вона йде не в кожному комплекті, але продається окремо в сантехнічних магазинах. Без неї гайка може продавити тонкий метал мийки з часом.
Встановлення змішувача — не та робота, де потрібна професійна освіта чи спеціальне обладнання. Головне — послідовність, акуратність і трохи терпіння з іржавими гайками. Якщо все зроблено правильно, новий кран прослужить роками без жодних сюрпризів у вигляді калюж під мийкою.